
Роман Шолохова «Тихий Дон» - вперше без купюр і цензурних правок, в авторській редактурі і з авторськими розділовими знаками. Унікальне видання, яке сьогодні було передане в Російську державну бібліотеку, – плід багаторічної роботи великого колективу дослідників. Повернення справжнього «Тихого Дону» відбулося – слово за читачами.
Рукописи першого і другого тому «Тихого Дону», які вважалися втраченими аж до 1999 року, – саме тоді їх виявили фахівці РАН, - стали основою для нового видання більш ніж у тисячу сторінок.
«Ось ті оригінали, по яких відтворювався текст. Це рукопис «Тихого Дону», який зберігається в ІМЛІ. Це не найпоказовіші сторінки, тому що деякі з них просто неможливо прочитати. Це чистовий варіант. Є сторінки, на яких незрозуміло, з чого це було почато – така кількість виправлень, позначок, замін – це основний матеріал, на якому ця книга писалася», - розповідає директор державного музею-заповідника М. А. Шолохова, внук письменника Олександр Шолохов.
У автора багато діалектних речень – саме так, не слів, а речень, – говорить Олександр Шолохов. Радянські редактори часто їх не розуміли і навіть вважали описками. І знаходили адекватні, на їх погляд, заміни, які спотворювали сенс написаного.
«Ви читали Пушкіна? Ні, ви читали обсовєтченого Пушкіна. Так само, як ми сьогодні читатимемо «Тихий Дон», тільки написав Шолохов, а не редактори, які створювали радянську мову, радянську людину. Найскладніше було – зрозуміти «Тихий Дон» в шолоховському написанні. Бо він володів абсолютним мовним слухом», - пояснює відповідальний редактор Олександр Стручков.
Тлумачення діалектів шукали у словниках – тільки їх зібрали для цієї роботи більше 120-ти. Світлана Шолохова – старша дочка письменника – один з редакторів книги. Вона одна з небагатьох добре знає почерк Шолохова. А ще – козачу культуру, історію і реалії часу.
«Треба розуміти, що в романі величезна кількість реальних персонажів, які на той момент були при владі навіть. А в «Тихому Доні» вони, часто, предстають не в самому хорошому світлі. Михайло Олександрович своїми іменами називав те, що відбувалося. Тому багато правок робилися, я думаю, навіть без узгодження з ним», - відзначає директор державного музею-заповідника М. А. Шолохова, внук письменника Олександр Шолохов.
Наприклад, за радянських часів з шолоховського роману геть вилучили Троцького, і будь-яка згадка про нього, не кажучи вже про дрібніші історичні фігури. Тепер можна буде прочитати авторський «Тихий Дон», очищений від ідеологічного лушпиння – роман XXI століття, як про нього говорять фахівці. Окрім Росії, він незабаром буде виданий в Україні, Казахстані, Білорусі.
85-річчя романа буде широко відзначатися у всьому світі. А міжнародний шолоховський комітет вважає своїм головним завданням найближчим часом видати рукопис, факсиміле «Тихого Дону», для широкого читача, щоб остаточно розвіяти підозри щодо авторства романа.